Широківська сільська військова адміністрація

Другий тиждень червня на тимчасово окупованій Луганщині позначився одночасним загостренням проблем у кількох сферах життя. Паливо зникло з АЗС, вода перестала надходити до цілих районів Луганська та низки інших міст, системи оповіщення про повітряні тривоги не працюють роками, а інформація про укриття залишається недоступною для населення.

Окупаційна влада дедалі частіше демонструє нездатність забезпечити функціонування базової інфраструктури. Натомість ресурси спрямовуються на адміністративний контроль, перерозподіл майна та підтримку воєнних потреб.

ПАЛИВНИЙ КОЛАПС: БЕНЗИН ЗНИК, А КАНІСТРИ ЗАБОРОНИЛИ

Паливна криза, яка розпочалася на початку червня, набула загрозливих масштабів.

Спочатку окупанти запровадили обмеження – не більше 20 літрів на одну особу. Згодом заборонили продаж бензину в каністри, щоб унеможливити створення запасів. У багатьох містах бензину взагалі немає.

Росія переорієнтувала ресурси на підтримку власного ринку, де дефіцит пального також став відчутним через зупинку нафтопереробної інфраструктури. Окуповані території опинилися серед тих, хто отримує ресурси за залишковим принципом.

Місцеві автомобілісти кинулися шукати пальне на заправках у сусідніх областях рф. Але бажаючих виявилося забагато – на кордоні утворилися черги, а російські силовики почали ретельно перевіряти кожного.

Навіть у межах російського простору до жителів окупованої Луганщини ставляться як до території під особливим контролем.

ВОДНА БЛОКАДА: ЕКСПЕРИМЕНТ НАД ЛЮДЬМИ

13 червня загарбники зупинили водопостачання у низці населених пунктів, окупованих ще у 2014 році. Без води залишилися жителі двох районів Луганська, а також Довжанська, Отаманівки, Ровеньків, Сорокиного, Молодогвардійська та прилеглих сіл і селищ.

Окупанти пояснили ситуацію нестабільним електропостачанням насосних станцій. Водночас термінів відновлення подачі води не назвали. Графіків підвезення питної чи технічної води також не оприлюднили.

Показово, що того ж дня офіційна статистика так званого «МНС лнр» повідомила лише про одну аварійну ситуацію у сфері житлово-комунального господарства, попри масштабні відключення водопостачання.

Проблеми з водопостачанням не обмежуються територіями, окупованими у 2014 році. У Лисичанську почали виходити з ладу ділянки системи водопостачання, яку росіяни показово ремонтували у 2025 році. Після нетривалого покращення подачі води аварії знову залишили частину кварталів без водопостачання.

СІВЕРСЬКОДОНЕЦЬК І ЛИСИЧАНСЬК: БЕЗ СИРЕН І БЕЗ УКРИТТІВ

10 червня окупаційна адміністрація Сіверськодонецька офіційно підтвердила, що система оповіщення в місті не працює з 2022 року. Ремонтувати її або встановлювати нову найближчим часом не планують. Мобільний зв’язок також відсутній уже кілька років.

Про повітряні тривоги мешканці можуть дізнатися лише від працівників установ або почувши сигнал спеціального автомобіля екстрених служб. У сучасному місті фактично застосовуються методи інформування, які не відповідають елементарним стандартам цивільної безпеки.

У Лисичанську ситуація не краща. Система оповіщення не функціонує з літа 2022 року. В окупаційній адміністрації заявили, що її відновлення можливе лише у 2029–2030 роках.

Мешканці окупованої Луганщини фактично залишилися без доступної інформації про укриття. На офіційних ресурсах відсутні адреси сховищ та рекомендації щодо дій під час повітряної небезпеки.

У Сіверськодонецьку на звернення громадян окупаційна адміністрація відповіла, що інформація про укриття не підлягає розголосу.

При цьому повідомлення про «націоналізацію» житла регулярно з’являються на парканах, дошках оголошень і біля під’їздів.

РУБІЖНЕ: ПЕРЕБОЇ З ПРОДУКТАМИ, ХЛІБНА КРИЗА ТА ПРОПАГАНДА

8 червня в Рубіжному почалися перебої з доставкою продуктів харчування. Полиці магазинів швидко спорожніли.

Окупаційна влада пояснила ситуацію транспортними обмеженнями через загрозу безпілотників.

9 червня стало відомо, що постачальники хліба припинили доставку продукції до Рубіжного. За чотири роки окупації місцеві пекарні так і не відновили роботу, а місто залишилося залежним від зовнішніх поставок.

«НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ» ЖИТЛА: 30 ДІБ АБО «НОВА РЕДАКЦІЯ»

У Рубіжному окупанти вирішили ще більше спростити механізм привласнення житла. До вже оприлюднених списків нерухомості, яку визнають безхазяйною, почали вносити нові адреси шляхом випуску документів у «новій редакції».

Фактично це означає, що строки, встановлені для власників, можуть переглядатися в односторонньому порядку залежно від потреб окупаційної адміністрації.

У Сіверськодонецьку тим часом оприлюднили черговий перелік квартир, які планують «націоналізувати». Схема залишається незмінною – змінюється лише кількість об’єктів.

Також 11 червня стало відомо про скорочення планів підготовки до опалювального сезону. Якщо раніше окупаційна влада заявляла про намір замінити 40 км тепломереж лише в Алчевську, то тепер по всій території так званої «лнр» планують замінити лише 30 км теплотрас.

Проблемним залишається не тільки Алчевськ, де понад 100 км мереж перебувають у незадовільному стані. У містах, окупованих у 2022 році, значна частина комунікацій серйозно пошкоджена або повністю зруйнована.

Події 8–14 червня вкотре засвідчили, що ключові проблеми окупованої Луганщини залишаються незмінними: деградація інфраструктури, скорочення доступу до базових послуг, кадровий дефіцит та посилення адміністративного контролю.

Паливна криза, перебої з водопостачанням, відсутність систем оповіщення і продовження практики «націоналізації» майна свідчать про те, що потреби населення залишаються другорядними порівняно з політичними, воєнними та управлінськими інтересами окупаційної влади.