Широківська сільська військова адміністрація

Сільське господарство Луганщини довго залишалося однією з небагатьох галузей, яка утримувала економіку регіону після 2014 року. Родючі чорноземи, значні земельні площі, розгалужена структура – від виробництва до переробки. Але війна 2022 року вдарила безпосередньо по агросектору. Окупація, замінування, знищення техніки, втрата ринків – аграрна галузь опинилася на межі виживання.

І все ж, навіть у цих умовах, 147 підприємств змогли перепрофілювати діяльність із виробництва на переробку. 4 724 суб’єкти господарювання релокувалися. Бізнес адаптується, шукає нові ніші та зберігає зв’язок із регіоном, розраховуючи на повернення.

ДО ВІЙНИ: СЕКТОР, ЩО ТРИМАВ ЕКОНОМІКУ

До 2014 року сільське господарство Луганщини мало потужний потенціал. Площа сільськогосподарських угідь становила 1 908,9 тис. га – 71,5% території області. АПК налічував 1 082 підприємства: 807 фермерських господарств, 156 товариств, 87 приватних підприємств, 11 кооперативів, а також 43 тис. особистих селянських господарств. У галузі працювали 19,6 тис. осіб.

У структурі виробництва переважало рослинництво – 86,1%, тваринництво – 13,9%. Основу становили зернові та технічні культури, у тваринництві – молочно-м’ясне скотарство, свинарство та птахівництво.

Навіть після окупації частини територій у 2014 році агросектор зберіг функціональність. На підконтрольній українській владі території площа угідь скоротилася до 1 402,7 тис. га, але роль галузі в економіці зросла. У 2021 році сільське господарство забезпечувало 25,2% валової доданої вартості регіону.

До повномасштабної війни Луганщина мала потужності в олійно-жировій галузі – 390 тис. тонн сировини на рік, молокопереробній – 135 тис. тонн, м’ясопереробній – 1 тис. тонн, хлібопекарській – 65,8 тис. тонн.

134 середні та малі підприємства працювали у восьми підгалузях: хлібопекарській, борошномельно-круп’яній, олійно-жировій, м’ясній, молочній, пивобезалкогольній, комбікормовій та кондитерській. У переробці було зайнято 2032 працівники.

2022–2025: ОКУПАЦІЯ, ЗАМІНУВАННЯ, РУЙНУВАННЯ

Повномасштабне вторгнення рф кардинально змінило ситуацію. Підприємства, які ще працювали у 2021 році, опинилися на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій.

Станом на липень 2025 року зафіксовано руйнування або пошкодження 41 сільськогосподарського об’єкта. Знищено техніку, склади, зерносховища. Заміновано значні площі – 1 908 900 гектарів сільськогосподарських угідь потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів. Частина з них не скоро повернеться до господарського використання.

Втрати не обмежуються матеріальними ресурсами. Зруйновано логістичні ланцюги, втрачено ринки збуту, порушено зв’язки з переробниками та постачальниками. Значна частина земель забруднена вибухонебезпечними предметами або перебуває в зоні бойових дій, що унеможливлює їх використання.

Спад виробництва найбільш відчутний у секторах овочівництва і тваринництва через втрату ринків збуту. Птахівництво втратило значну частину виробничих активів. Зерновий і олійний сегменти скоротили базу через втрату земель.

АДАПТАЦІЯ: ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ ПЕРЕПРОФІЛЮВАЛИСЬ

Попри втрати, агропромисловий комплекс не зупинився. 147 підприємств, які релокувалися з області, відновили роботу та перепрофілювали діяльність із виробництва сільськогосподарської продукції на її перероблення. Це дозволяє створювати додану вартість і зменшувати залежність від логістики.

Загальна кількість релокованих суб’єктів господарювання з Луганщини сягнула 4 724. Вони працюють у різних регіонах України, створюють робочі місця, сплачують податки та зберігають зв’язок із регіоном.

За даними Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4) станом на 31 грудня 2024 року, потреби у відновленні сільськогосподарської сфери Луганської області становлять 3,99 млрд доларів США, обсяг завданої шкоди оцінено у 1,75 млрд доларів США.

Майже 1,9 млн гектарів сільськогосподарських угідь потребують обстеження та розмінування. Повне очищення територій триватиме роками, що обмежує швидке відновлення галузі навіть після деокупації.

НОВА СТІЙКА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ

Сільське господарство Луганщини – це базова галузь, що забезпечує зайнятість, продовольчу безпеку та експортний потенціал. Сьогодні цей потенціал суттєво обмежений як фізичними, так і безпековими факторами.

Водночас галузь уже трансформується, переходячи до більш стійкої моделі з акцентом на переробку та додану вартість. Це створює основу для подальшого розвитку.

Ключове завдання – забезпечити безпеку використання земель, підтримати виробників і створити умови для відновлення виробництва.

Аграрний сектор залишається одним із ключових драйверів відновлення регіону після деокупації.