Широківська сільська військова адміністрація

Наступний матеріал з аналізу «Стратегії розвитку Луганської області на 2021-2027 роки» – про економіку.

Суб'єкти господарювання, які релокувалися з області, сьогодні працюють у різних регіонах України. Агропромислові підприємства відновили роботу та перепрофілювали діяльність із виробництва на переробку. Лише за 9 місяців 2025 року створено 323 нових суб'єкти господарювання.

Обласна Стратегія сфокусована на підтримці релокованого бізнесу, розвитку переробних виробництв, створенні індустріальних парків, трансфері знань та інновацій. Економіка має стати не просто відновленою, а модернізованою – з орієнтацією на «зелену» трансформацію, цифровізацію та євроінтеграцію.

ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ І НЕ ВТРАЧАЮТЬ ЗВ'ЯЗКУ

Одним із ключових досягнень стало збереження значної частини економічного потенціалу. Станом на 1 січня 2026 року кількість релокованого бізнесу з Луганщини досягла 4 724 суб’єктів господарювання. Бізнес не просто виїхав – він продовжує працювати, створювати робочі місця, платити податки, тільки тепер – в інших регіонах України.

За даними Головного управління статистики у Луганській області, у 2024 році загальна кількість діючих суб'єктів господарювання склала 2 613 одиниць, серед яких 207 підприємств (юридичні особи) та 2 406 фізичних осіб-підприємців. Протягом 9 місяців 2025 року створено 323 нових суб'єкти господарювання – 15 юридичних осіб та 308 ФОП.

Особливо показовою є ситуація в агропромисловому комплексі. Відновлено роботу 147 сільськогосподарських підприємств Луганської області, які перепрофілювали свою діяльність із виробництва сільськогосподарської продукції на її перероблення. Бізнес не просто виживає, а й трансформується, шукає нові ніші та можливості.

В області налагоджено системну комунікацію між владою та бізнесом. У межах проєкту «Діалог з бізнесом» проведено 65 зустрічей, в яких взяли участь 2 606 суб'єктів підприємництва. Визначено 39 проблемних питань, з яких 27 – місцевого рівня – вже отримали позитивні рішення. Працює Офіс розвитку інноваційних оборонних проєктів, укладено меморандуми про співпрацю з бізнес-асоціаціями та університетами.

ПРОМИСЛОВІСТЬ, АПК, ТОРГІВЛЯ: ЦІНА ВІЙНИ

До 2014 року Луганська область була одним із найпотужніших промислових регіонів України, виробляючи 6,2% усієї реалізованої продукції країни (5-е місце після Донецької, Дніпропетровської, Запорізької областей та м. Києва).

На підконтрольній території у 2014 році здійснювали виробничу діяльність 485 промислових підприємств (9 великих, 104 середні, 372 малі), зосереджених у Сіверськодонецьку, Рубіжному, Лисичанську, Попасній, Кремінній. До 2021 року їх кількість зросла до 493 (3 великих, 62 середні, 428 малих), але це все одно було кратно менше за довоєнні показники.

Повномасштабне вторгнення завдало нового удару. Станом на 1 липня 2025 року зафіксовано пошкодження або руйнування 146 промислових об'єктів, 41 сільськогосподарського об'єкту, 826 об'єктів торгівлі та послуг.

Дванадцять ключових підприємств приватного сектору, які зазнали руйнувань, до війни забезпечували 8 400 робочих місць, понад 1,2 млрд грн податків та зборів до бюджетів усіх рівнів. Частина з них була місто- та бюджетоутворюючими: ПрАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ», ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» та інші.

За даними Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4) станом на 31 грудня 2024 року, потреби у відновленні виробничих секторів області складають 5 326 млн доларів США. З них сільське господарство – 3 990 млн доларів, торгівля і промисловість – 1 070 млн доларів.

За весь період з 2014 до 2018 року Донецька та Луганська області разом втратили близько 1,2 трлн грн, або 51 млрд доларів США – це близько 10% ВВП, яке Україна виробила за цей час.

СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ: ТРАНСФОРМАЦІЯ, ПІДТРИМКА ТА ІННОВАЦІЇ

Стратегія пропонує не просто відновлювати зруйноване, а створювати сучасну, диверсифіковану економіку, орієнтовану на інновації, «зелену» трансформацію та євроінтеграцію.

Комплексний підхід передбачає підтримку релокованого бізнесу, зокрема фінансову та грантову допомогу, сприяння доступу до пільгового фінансування, налагодженню співпраці релокованих підприємств із приймаючими громадами, місцевим бізнесом, кластерами та бізнес-асоціаціями.

Розроблено механізм часткової компенсації витрат суб'єктам мікро- та малого підприємництва на придбання основних засобів.

Окремий напрям – підтримка переміщених агровиробників. Йдеться про створення реєстру переміщених агровиробників із фіксацією проблемних питань та потреб, централізованої бази програм підтримки, онлайн-платформи консультацій, а також організацію партнерств з органами влади, аграрними університетами, дорадчими службами та галузевими асоціаціями.

Важливим напрямом є трансфер знань, підтримка інноваційних досліджень та комерціалізація наукових розробок. Планується створення центрів трансферу технологій, інноваційних хабів, лабораторій прикладних досліджень на базі релокованих ЗВО, наукових установ, бізнес-хабів і Агенції регіонального розвитку, а також фінансування R&D-проєктів, орієнтованих на потреби економіки та відновлення Луганщини.

Передбачено також створення інфраструктури підтримки релокованих підприємств – центрів підтримки, бізнес-хабів, інкубаторів, акселераторів на базі регіональних та місцевих інституцій розвитку, які надаватимуть консультаційну, правову, інформаційну та навчальну допомогу.

Окрема увага приділяється підтримці виробничої кооперації, асоціацій підприємців та кластерів. Залучення підприємств до галузевих та міжгалузевих кластерів (промислових, аграрних, креативних, ІТ, логістичних), а також сприяння налагодженню коопераційних зв'язків між релокованими та місцевими підприємствами.

Перспективним напрямом є створення індустріальних парків. Ще у 2020 році Попаснянською міською радою прийнято рішення про створення індустріального парку «Східний регіон». Затверджено Концепцію, внесено до Реєстру індустріальних парків України, підписано 4 меморандуми, визначено керуючу компанію. Після деокупації цей проєкт може стати локомотивом економічного відродження.

Головне завдання – не просто відновити втрачене, а створити нову, модернізовану, інноваційну економіку, здатну конкурувати на національному та міжнародному рівнях.