Широківська сільська військова адміністрація

Сьогодні – шостий матеріал циклу, присвяченого аналізу «Стратегії розвитку Луганської області на 2021-2027 роки».

У безпечніших регіонах України працюють 49 переміщених закладів культури області. 322 працівники щодня доводять: культура Луганщини жива. Вона змінила локацію, але зберегла свою функцію та зміст.

Попри всі втрати Стратегія формує нові підходи. Культура стає мобільною, цифровою, доступною – і це теж частина нової реальності.

49 ПЕРЕМІЩЕНИХ ЗАКЛАДІВ: КУЛЬТУРА, ЯКА НЕ ЗУПИНИЛАСЬ

Одним із ключових досягнень стало збереження ядра культурної інфраструктури. Впродовж 2022-2024 років до більш безпечних регіонів України було переміщено 49 закладів культури – 7,4% від загальної кількості на кінець 2021 року.

Серед них – сім обласних закладів культури: Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, Луганська обласна філармонія, Луганський обласний фаховий коледж культури і мистецтв, Луганський обласний краєзнавчий музей, Луганська обласна універсальна наукова бібліотека, а також два методичні центри.

Усі вони сьогодні працюють у різних містах України – від Києва до Львова, від Дніпра до Полтави.

Окрім того, переміщено 42 заклади культури та мистецтв територіальних громад області: 9 бібліотек, 14 клубних установ, 14 мистецьких шкіл, 5 музеїв. Це означає, що діти продовжують навчатися музиці та малюванню, бібліотеки видають книги, музеї зберігають експонати, клуби проводять заходи – просто в інших містах.

322 працівники – це ті, хто не кинув справу. Вони виїхали, адаптувалися, знайшли нові приміщення, налагодили роботу. Їхній досвід – основа для майбутнього відновлення.

ВТРАТИ, ЯКИХ НЕ ВАРТО ЗАБУВАТИ

Попри всі позитивні зрушення, масштаб руйнувань вражає. До 2014 року Луганщина мала 1 245 закладів культури та мистецтва. Після окупації частини території на підконтрольній українській владі території залишилося 695 закладів – 55,8% від довоєнної кількості. Зникли 232 бібліотеки, 219 клубних установ, 3 театри, 20 музеїв, 51 школа естетичного виховання, 7 парків.

Повномасштабне вторгнення завдало культурній сфері нового удару. Фактично всі заклади культури, разом із більшістю наявних матеріальних ресурсів – бібліотечні та музейні фонди, музичні інструменти, звукове та освітлювальне обладнання, сценічні костюми, декорації, комп'ютерна техніка, меблі – опинилися на окупованих територіях.

З відкритих джерел відомо про пошкодження не менш ніж 208 закладів культури. Встановлення точної кількості неможливе через окупацію. Значна частина працівників сфери культури була вимушена змінити місце проживання.

Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4) станом на 31 грудня 2024 року, потреби у відновленні сфери культури та туризму області складали 692,5 млн доларів США, обсяг завданої шкоди оцінено в 284 млн доларів США, а прямі збитки сягнули 83 млн доларів США.

ЩО ДАЛІ? ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ЦИФРОВІЗАЦІЮ ТА МОБІЛЬНІСТЬ

Стратегія пропонує не просто відновлювати зруйноване, а створювати сучасну, цифровізовану культурну інфраструктуру, здатну зберігати ідентичність навіть в умовах окупації та релокації.

Збереження культурної спадщини та локальної ідентичності регіону, забезпечення доступу населення до культурних послуг і підтримка діяльності переміщених закладів культури передбачає чотири ключові завдання.

Перше – здійснення заходів зі збереження та промоції культурної спадщини регіону, елементів нематеріальної культурної спадщини, у тому числі із застосуванням цифрових технологій.

Йдеться про створення віртуального музею Луганщини – комплексної інтерактивної онлайн-платформи, що об'єднає архівні матеріали, краєзнавчі статті, цифрові виставки та аудіовізуальний контент. А також проєкт «Жива спадщина: аудіоархів усних оповідей та фольклору Луганщини» для збереження легенд, пісень, казок, свідчень носіїв традицій. І «Луганщина крізь об'єктив часу: відеоенциклопедія пам'яток і традицій» – серія відеоматеріалів про архітектурні об'єкти, музеї, традиційні ремесла.

Друге – забезпечення стійкості та розвитку переміщених закладів культури, доступу населення до базового набору культурних послуг та підтримка культурних ініціатив.

Планується підвищення мобільності культурних послуг через організацію виїзних культурно-мистецьких подій – театральних вистав, концертних програм, майстер-класів, кінопоказів українських фільмів, лекцій і виставок. А також проведення щорічних фестивалів та конкурсів дитячої та юнацької творчості.

Третє – «Новітня бібліотека Луганщини»: запровадження нових інформаційно-бібліотечних послуг на основі інформаційно-комунікаційних технологій.

Мова про створення цифрових ресурсів бібліотек та організацію доступу до них, перетворення бібліотек на центри цифрової творчості та медіаосвіти, оцифрування краєзнавчих видань, унікальних фондів та архівних матеріалів, а також забезпечення бібліотечними та інформаційними послугами жителів Луганської області в приймаючих громадах.

Четверте – запровадження мистецьких програм для дітей, молоді, ВПО, спрямованих на зміцнення національної та локальної ідентичності.

Передбачено створення мережі інтерактивних майстерень у громадах (офлайн та мобільних), де діти та молодь з ВПО знайомляться з українськими традиціями через мистецькі практики – писанкарство, витинанку, гончарство, розпис. А також створення театральної програми для дітей і молоді, орієнтованої на постановки, які розкривають українські цінності, сучасні історії Луганщини та досвід переміщених осіб.

Але головне – це усвідомлення того, що культура – не другорядна справа. Це основа ідентичності, без якої неможливе ні повернення, ні відновлення. Луганщина має зберегти себе не лише територіально, а й духовно.

Наступна стаття циклу буде присвячена економіці та підприємництву – про те, як війна змінила промисловість, сільське господарство та малий бізнес регіону.