Широківська сільська військова адміністрація

Сьогодні – третій матеріал циклу, присвяченого аналізу ключового програмного документа регіону – «Стратегії розвитку Луганської області на 2021-2027 роки».

Система охорони здоров'я Луганщини зазнала потрійного удару: 2014 рік забрав обласний центр із найкращими лікарнями, 2022 рік знищив те, що вдалося відбудувати, а постійні обстріли продовжили руйнувати залишки. 235 будівель медичних закладів пошкоджено або знищено. Тисячі лікарів виїхали. Система, яка надавала високоспеціалізовану допомогу, фактично перестала існувати.

Але Стратегія фіксує й інше: попри все, 51 заклад відновив роботу в безпечних регіонах. І сьогодні формується нова модель медичної допомоги – мобільна, цифровізована, орієнтована на профілактику та ментальне здоров'я.

ДО 2014 РОКУ: ПОТУЖНА СИСТЕМА, ЯКА ЗАЛИШИЛАСЯ ПІД ОКУПАЦІЄЮ

До початку війни Луганщина мала розвинену медичну інфраструктуру. У 2013 році мережа комунальних медичних закладів налічувала 275 лікувально-профілактичних закладів: 97 лікарняних, 23 диспансери, 60 амбулаторно-поліклінічних закладів, 10 станцій швидкої допомоги, 27 фельдшерсько-акушерських пунктів, 10 санаторіїв.

Медичну допомогу населенню надавали 7 595 лікарів та 19 259 молодших спеціалістів з медичною освітою.

Третинний рівень – високоспеціалізована допомога – був зосереджений у Луганську: обласна лікарня для дорослих, обласна дитяча лікарня, онкологічний та кардіологічний диспансери, центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД. Усе це залишилося на тимчасово окупованій території.

2014–2022: ОПТИМІЗАЦІЯ ТА СПРОБА ВІДНОВЛЕННЯ

Попри втрати, система виживала. Проводилася оптимізація: обласні заклади перереєстровували з Луганська до Сіверськодонецька, Лисичанська та Рубіжного. Реформування тривало.

Станом на 24 лютого 2022 року первинну медичну допомогу населенню надавали 19 комунальних некомерційних підприємств. До їх складу входили 10 центральних амбулаторій, 23 амбулаторії групової практики, 67 амбулаторій монопрактики, 49 пунктів здоров'я, 154 фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пункти.

Вторинну медичну допомогу надавали 19 лікувально-профілактичних закладів, перетворених на КНП та зареєстрованих в електронній системі охорони здоров'я. Було створено регіональний центр екстреної медичної допомоги, який об'єднав усі станції швидкої.

Усі ці напрацювання знову опинилися під загрозою.

2022–2025: НОВИЙ УДАР І МАСОВА РЕЛОКАЦІЯ

Повномасштабне вторгнення знищило те, що вдалося відбудувати за вісім років. Усі 57 закладів охорони здоров'я (20 первинної ланки, 18 вторинної, 19 обласного підпорядкування) втратили місця постійної дислокації та матеріально-технічну базу.

За наявною інформацією, пошкоджено або знищено 235 будівель медичних закладів.

До того ж значна кількість медичних працівників виїхала за кордон, що додатково знизило доступність медичних послуг. Медичні заклади всіх рівнів зіштовхуються з нестачею обладнання.

Але навіть у цих умовах система не зупинилася. Починаючи з 1 квітня 2022 року, на територіях, підконтрольних владі України, відновлено роботу 51 закладу: 18 – первинної ланки, 15 – вторинної, 18 – обласного підпорядкування.

За даними НСЗУ на 17 вересня 2025 року, залишилося 27 місць надання первинної медичної допомоги, де працюють 215 лікарів: 7,5% – педіатри, 21,3% – терапевти, 69,2% – сімейні лікарі. Діючих декларацій – 231 309.

Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4) станом на 31 грудня 2024 року, потреби у відновленні сфери охорони здоров'я області складають 1,040 млрд доларів США, обсяг завданої шкоди оцінено в 194,4 млн доларів США, а прямі збитки сягнули 1,089 млрд доларів США.

Забезпеченість лікарями впала з 41,9 на 10 тис. населення у 2013 році до 1,0 у 2024 році. Середнім медичним персоналом – з 92,3 до 1,9 відповідно. Ці цифри відображають катастрофічну втрату кадрового потенціалу через окупацію, релокацію та еміграцію.

ЩО ДАЛІ? НОВА МЕРЕЖА, ТЕЛЕМЕДИЦИНА ТА МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я

Стратегія пропонує не просто відновлювати зруйноване, а створювати сучасну, стійку систему охорони здоров'я, орієнтовану на реальні потреби населення. Формування доступного, інклюзивного, здоров'язберігаючого простору передбачає три ключові завдання.

Перше – формування мережі закладів охорони здоров'я, орієнтованої на профілактику захворювань і реагування на ключові ризики. Йдеться про комплексну реконструкцію та оснащення лікарень надкластерного, кластерного та загального рівня у приймаючих громадах та подальших деокупованих територіях. Планується створення мережі мобільних медичних бригад для обслуговування ВПО, мешканців віддалених громад та осіб з обмеженою мобільністю. А також – впровадження телемедицини та створення телемедичних кабінетів у кожному центрі первинної медико-санітарної допомоги.

Друге – охорона материнства та дитинства, поширення знань та практик щодо збереження репродуктивного здоров'я. Планується створення спеціалізованих центрів для вагітних жінок, матерів з немовлятами та сімей із маленькими дітьми, а також повний цикл сучасних скринінгових програм.

Третє – психологічна, реабілітаційна та соціальна підтримка населення, забезпечення його ментального здоров'я та життєстійкості. Це, мабуть, найважливіше для Луганщини. Планується створення мережі сучасних центрів психічного здоров'я у приймаючих та деокупованих громадах. Консультації психологів, психотерапевтів, психіатрів. Кризове втручання, робота з травмою.

Групи підтримки для ВПО, матерів, ветеранів, дітей. Програми профілактики депресії, тривожних розладів, ПТСР. І онлайн-підтримка, дистанційні консультації для тих, хто не має фізичного доступу.

Медицина Луганщини сьогодні – це система, яка втратила стіни, але зберегла людей. 51 заклад, що продовжує працювати в релокації, мобільні бригади, які доїжджають до найвіддаленіших пацієнтів, телемедицина, що долає відстані, – це нова реальність.