Широківська сільська військова адміністрація

термінову доставку до медичного закладу.

А на Дніпропетровщині, в селі Покровське, група швидкого реагування, незважаючи на активність ворожих безпілотників, ризикуючи власним життям, витягла з підвалу напівзруйнованої будівлі 66-річного чоловіка, який був виснажений і потребував негайної допомоги, та доправила його до лікарні.

ЦІНА МИРУ І ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

На жаль, війна не щадить нікого, і 2025 рік не став винятком для луганської поліції. Один працівник загинув внаслідок обстрілу на Дніпропетровщині, ще десятеро поліцейських отримали поранення – шестеро на Харківщині, один на Донеччині та троє на Дніпропетровщині.

Це не просто цифри статистики, це наш біль і наша пам'ять про людей, які стояли на варті закону та безпеки, наближаючи день, коли зможуть повернутися на рідну Луганщину.

Попри труднощі, робота зведених загонів триває і в 2026 році. Вже цього року російська керована авіабомба вдарила по блокпосту поблизу Куп'янська, і знову луганські поліцейські, які отримали поранення, перш за все думали про інших – надавали допомогу військовим та організовували евакуацію.

Поліцейські Луганщини доводять своєю щоденною працею: навіть втративши можливість працювати безпосередньо на території рідної області, вони не втратили головного – честі, професійного обов'язку та готовності захищати Україну там, де це найбільш необхідно.

У наступних публікаціях ми розповімо про те, як слідчі документують воєнні злочини, викривають колаборантів та розшукують безвісти зниклих, а також про соціальний фронт роботи поліції – турботу про дітей, підтримку ветеранів та допомогу внутрішньо переміщеним особам.