Широківська сільська військова адміністрація

Початок 2026 року для Луганського національного університету імені Тараса Шевченка став періодом конкретних і вимірюваних результатів у сфері науки. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 9 січня 2026 року, дві наукові команди закладу стали переможцями конкурсу з фінансування фундаментальних і прикладних досліджень за кошти Державного бюджету України.

Окрім цього, отримано патент на корисну модель у сфері матеріалознавства та інженерної діагностики. Ці результати є продовженням системної роботи університету в умовах війни та релокації.

Про наукові перемоги, стратегічні плани, академічні можливості, підтримку ветеранської спільноти та організацію роботи в нових умовах розповів Голова вченої ради, перший проректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Курило.

– Віталію Семеновичу, початок 2026 року приніс університету перемоги у конкурсі МОН. Наскільки це важливо для ЛНУ?

– Для нас це принципово важливий результат. Перемога одразу двох наукових проєктів підтверджує конкурентоспроможність наукових досліджень, що реалізуються в університеті, та їх відповідність державним пріоритетам.

Для релокованого закладу це також свідчення інституційної стійкості, здатності зберігати наукові школи, забезпечувати спадковість досліджень і водночас розвиватися попри всі обмеження, пов’язані з війною.

– Один із проєктів ви очолюєте особисто. У чому його ключовий зміст?

– Проєкт «Трансформація військового досвіду у соціальне лідерство: інтернаціоналізована модель емпауерменту ветеранів як агентів соціальних змін» має чітку соціальну та практичну спрямованість. Його мета – не лише адаптація ветеранів до мирного життя, а й переосмислення їхнього військового досвіду як ресурсу для розвитку громад і післявоєнного суспільства.

У центрі проєкту – ветерани як потенційні лідери соціальних змін, здатні брати участь у громадському житті, ініціювати локальні проєкти та долучатися до процесів ухвалення рішень. Дослідження передбачає розробку інтернаціоналізованої моделі емпауерменту, яка поєднує український досвід із міжнародними підходами до реінтеграції військових у цивільне життя.

Отримані результати будуть мати практичне значення для громад, органів влади, освітніх установ і громадських організацій, що працюють із ветеранською спільнотою.

– Другий проєкт також має виразний регіональний і відновлювальний акцент.

– Так, проєкт під керівництвом доцентки Надії Васиньової присвячений інституціалізації взаємодії закладів вищої освіти з територіальними громадами як чиннику відновлення і збереження людського капіталу в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови.

Проєкт передбачає наукове осмислення й практичне моделювання сталих механізмів співпраці освіти й громад на засадах партнерства, відкритості та взаємної відповідальності. Йдеться про формування моделей, які можуть бути використані органами місцевого самоврядування, громадами й освітніми установами.

Для Луганщини це надзвичайно актуальний напрям, адже відновлення регіону неможливе без збереження людського потенціалу, підтримки громад і формування стійких соціально-економічних зв’язків. У цьому контексті університет розглядається не лише як освітній заклад, а як соціально орієнтований центр розвитку територій.

– Яке місце у реалізації таких ініціатив займає співпраця університету з Луганською обласною військовою адміністрацією?

– Взаємодія з Луганською обласною військовою адміністрацією є для університету важливою складовою роботи. Заклад перебуває в постійному робочому діалозі з ЛОВА щодо питань майбутнього відновлення регіону, підготовки кадрів і збереження людського капіталу.

Співпраця з обласною військовою адміністрацією, зокрема в межах взаємодії з її керівництвом, створює умови для узгодженої реалізації ініціатив у сфері освіти, науки та регіонального розвитку.

– Окрім грантових перемог, університет отримав патент.

– Це ще одне підтвердження прикладної спрямованості наукової діяльності університету. У січні 2026 року отримано патент на корисну модель у сфері матеріалознавства, яка може застосовуватися в металургії та інженерній діагностиці. Авторами розробки є науковці університету В.О. Колесніков, В.В. Бурдун, О.І. Балицький, М.Р. Гаврилюк, Є.Б. Колеснікова.

Запропонований спосіб має практичне значення, зокрема для аналізу мікроструктурних характеристик роторних сталей і підвищення точності вимірювань. Це підтверджує орієнтацію наукових досліджень університету на прикладні завдання та реальні потреби промисловості й економіки країни.

– Яку роль університет відіграє у підтримці ветеранської спільноти?

– Для нас це важлива складова соціальної місії університету. Ми створили Центр ветеранського розвитку, який забезпечує комплексну підтримку ветеранів, військовослужбовців і членів їхніх родин.

Практична робота Центру охоплює кілька напрямів. Зокрема, ветерани мають можливість проходити навчання, професійну перепідготовку та підвищення кваліфікації, отримувати кар’єрні консультації й супровід у питаннях працевлаштування. Центр також організовує психологічну підтримку, індивідуальні та групові консультації, спрямовані на подолання посттравматичних наслідків і полегшення адаптації до цивільного життя.

Окрему увагу приділено соціальним і фізкультурно-оздоровчим заходам. Для ветеранів і членів їхніх сімей організовуються тренінги, заняття з фізичної підготовці та спільні ініціативи, що сприяють відновленню, налагодженню комунікації та взаємній підтримці. Фахівці Центру також працюють безпосередньо з медичними й реабілітаційними закладами, зокрема відвідують ветеранів у лікарнях, інформують їх про освітні та соціальні можливості університету.

Важливо, що ми розглядаємо ветеранів не лише як отримувачів допомоги. Багато з них залучаються до освітніх, наукових і громадських ініціатив університету, беруть участь у тренінгах, проєктах розвитку громад, обговореннях управлінських і соціальних рішень. Такий підхід відповідає і логіці нашого наукового проєкту щодо трансформації військового досвіду у соціальне лідерство.

– Наприкінці 2025 року університет презентував проєкт Стратегії розвитку на 2026–2030 роки. Яку роль вона відіграє для ЛНУ?

– Стратегія розвитку є рамковим документом, який визначає довгострокові пріоритети в освіті, науці, міжнародній співпраці, цифровій трансформації та кадровій політиці. Вона враховує досвід роботи в умовах війни й релокації та орієнтована на повоєнне відновлення країни.

Для нас важливо не просто зберегти заклад, а розвивати його як сучасний науково-освітній центр, здатний працювати на відновлення регіонів і держави загалом.

– Які можливості сьогодні має наукова спільнота університету?

– Ми активно розширюємо участь у національних і міжнародних наукових конкурсах, розвиваємо грантову діяльність, підтримуємо міжуніверситетські консорціуми та партнерства з іншими закладами вищої освіти й науковими установами.

Університет залучений до міжнародних дослідницьких і стипендійних програм, що відкриває додаткові можливості для викладачів і молодих науковців, зокрема в частині академічної мобільності, спільних досліджень і публікацій. Принципово важливо, щоб наукові дослідження мали не лише теоретичну, а й практичну цінність для суспільства й економіки.

Як приклад, університет долучився до європейської науково-навчальної програми Erasmus+, яка є багаторічною та щороку поновлюється, і увійшов до міжнародного консорціуму європейських і українських закладів вищої освіти.

У межах цієї співпраці здійснюється дослідження питань цифровізації дошкільної та початкової освіти, а також підготовка педагогічних кадрів для роботи в цифровому освітньому середовищі. Для університету це важливий крок у розвитку міжнародної співпраці та інтеграції в європейський освітній і дослідницький простір.

– Нещодавно Луганський національний університет підписав меморандум з Офісом Уповноваженого з прав людини. У чому полягає зміст цієї співпраці?

– Так, на початку року ми підписали меморандум про співпрацю з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Ця домовленість передбачає взаємодію у сфері захисту прав людини та підготовку аналітичних матеріалів.

Зокрема, університет братиме участь у формуванні матеріалів з питань порушення прав українських громадян на тимчасово окупованих територіях. Для нас це важливий напрям, у якому науковий і експертний потенціал університету може бути використаний для фіксації та осмислення наслідків війни в гуманітарному й правовому вимірах.

– Підходи університету до роботи з абітурієнтами та студентами в умовах війни. Чи зазнали вони змін?

– Ми зберігаємо стабільність освітнього процесу та щороку проводимо вступні кампанії з урахуванням безпекових умов. Попит на освіту зберігається, що свідчить про довіру до університету.

Паралельно розвиваємо освітні та соціальні ініціативи, у тому числі спрямовані на підтримку ветеранів і членів їхніх родин.

– Що сьогодні визначає організацію роботи ЛНУ в умовах релокації?

– Ключовими чинниками є безпекова ситуація, розосереджена структура університету та необхідність поєднання дистанційних і очних форматів роботи. З 2014 року університет працює в умовах вимушеного переміщення: управлінський центр і значна частина підрозділів розташовані в Полтаві, окремі – у Миргороді та Лубнах. Це складний, але водночас унікальний управлінський і освітній досвід.

Релокація змусила по-новому вибудувати управлінські процеси, освітню й наукову діяльність, але дала змогу зберегти колектив і забезпечити подальший розвиток.

– Які ключові завдання університету на 2026 рік?

– Наші пріоритети – розширення участі в національних і міжнародних програмах, реалізація Стратегії розвитку, підтримка науковців і студентів та посилення ролі освіти й науки у відновленні регіонів. Принципово важливо, щоб освітні програми та наукові дослідження університету працювали на майбутнє країни.

Наукові результати підтверджують, що Луганський національний університет імені Тараса Шевченка залишається потужним осередком знань, експертизи та стратегічних рішень навіть в умовах повномасштабної війни.