Широківська сільська військова адміністрація

Подяка — це потужний вияв поваги, але коли ми дякуємо людям, які пережили важкі випробування (війну, хворобу, втрату) або виконали надважливу місію (Захисники), важливо робити це так, щоб підтримати їхню гідність, а не викликати збентеження чи відчуття відчуженості.

Що робити, щоб підтримати гідність?

1. Уникайте Надмірної Героїзації

Надмірна, пафосна хвала, особливо публічна, може відчужувати людину. Вона може відчувати, що її підносять до недосяжного ідеалу, а не сприймають як звичайну людину.

• Замість: "Ти — бог війни, ти врятував усіх!"
• Кажіть: "Дякую за твій професіоналізм і стійкість. Твоя робота дала нам змогу жити."

2. Фокусуйтесь на Дії, а не на Статусі

Подяка має бути спрямована на конкретні вчинки, зусилля та особисті якості (мужність, відданість, витримка), а не лише на військове звання чи статус ВПО.

• Замість: "Дякую, що ти просто є."
• Кажіть: "Ми цінуємо, що ти, попри все, продовжуєш працювати/навчатися. Це надихає."

3. Сприймайте як Рівного

Справжня гідність виражається у рівноправній взаємодії. Не ставте людину на п'єдестал, а просто приймайте її до суспільства. Подяка має бути природною частиною спілкування.

• Уникайте: Жалісливого тону, надмірного допитування про їхній досвід.
• Пропонуйте: Реальні можливості для участі (робота, навчання, волонтерство), визнаючи їхню компетентність.

4. Подяка як Дія, а не лише Слово

Найкраща подяка — це внесок у безбар'єрне середовище.

• Подяка — це: Забезпечення коректного медичного супроводу, відсутність бюрократії, створення доступної інфраструктури, використання коректної термінології.

Подяка, яка підтримує гідність, визнає не лише минулі заслуги, а й поточну цінність людини як повноправного члена суспільства.