Широківська сільська військова адміністрація

Спілкування з ветеранами, військовослужбовцями та цивільними, які пережили війну, вимагає поваги, такту та розуміння їхнього унікального досвіду. Коректна комунікація допомагає уникнути травматизації та сприяє гідній реінтеграції.

Повага до гідності та автономії

• Фокусуйтесь на особистості, а не на травмі: Звертайтеся до людини як до рівного партнера, а не як до "жертви" чи "героя" з плаката.
• Уникайте жалю: Співчуття може бути сприйняте як знецінення їхньої сили. Краще висловлюйте повагу до їхнього вибору та стійкості.
• Не нав'язуйте допомогу: Запитуйте: "Чим я можу бути корисним?" або "Чи потрібна тобі допомога?" Якщо людина відмовляється, прийміть це рішення з повагою.

Коректні та загальні запитання, що підтримують:

• "Як твої справи?"
• "Що ти плануєш робити далі?"
• "Як тобі тут?"
• "Які твої думки щодо життя тут, у тилу?" (якщо людина сама почала тему адаптації).

Розуміння Невербальних Реакцій

• Тригери: Будьте готові, що різкі звуки, яскраве світло чи натовп можуть викликати тривогу або гіперпильність.
• Дайте простір: Якщо людина виглядає напруженою або відстороненою, не торкайтеся її без дозволу і забезпечте тишу та простір, де вона почуватиметься у безпеці.

Пам’ятайте: наша відкритість, емпатія та повага — це найкращий інструмент для підтримки тих, хто захищав наше право на мирне життя.