Широківська сільська військова адміністрація

Основні стани та реакції

Взаємодіючи з ветеранами та постраждалими, важливо розрізняти тимчасові стресові реакції від більш стійких станів:

1. Гіперпильність (Надмірна настороженість)

• Суть: Постійне відчуття небезпеки, яке зберігається навіть у безпечному середовищі. Це є результатом тривалого перебування в зоні бойових дій, де таке відчуття було життєво необхідним.
• Прояви: Людина може різко реагувати на гучні звуки (сигналізація, грім, падіння предметів), постійно сканувати приміщення або уникати натовпу.

2. Емоційна відстороненість (Диссоціація)

• Суть: Захисний механізм психіки, коли людина ніби емоційно "вимикається", щоб впоратися з надмірним болем чи травмою.
• Прояви: Може здаватися байдужою, холодною або невиразною, навіть обговорюючи важливі чи особисті теми. Це не ознака байдужості, а спосіб збереження себе.

3. Дратівливість та гнів

• Суть: Зниження порогу терпимості до стресових факторів. Незначні побутові проблеми можуть викликати сильну, неадекватну ситуації реакцію гніву.
• Прояви: Часті спалахи гніву, труднощі у взаємодії, підвищена конфліктність. Це часто є проявом втоми, накопиченого стресу або пригніченої тривоги.

4. Флешбеки та проблеми зі сном

• Суть: Нав'язливі, небажані спогади, що яскраво відтворюють травматичну подію, а також нічні кошмари. Ці стани є однією з ключових ознак Посттравматичного стресового розладу.
• Прояви: Людина може раптово "завмерти", змінити настрій або стати неуважною, оскільки її мозок "повертається" до пережитої ситуації.

Розуміння цих станів — це наш внесок у стійкість і гідну реінтеграцію тих, хто нас захищав.