Широківська сільська військова адміністрація

«Коли я на полі, відчуваю кожну мить і насолоджуюсь нею. З кожним ударом по м'ячу я повертаюсь до життя. Навіть у найтемніші часи я не втрачаю світла всередині себе», – каже Олег Роменський і його слова надихають і нагадують, що Україна тримається на таких, як він — сильних, відданих, справжніх.

Він народився на самому сході Луганщини серед безкраїх степів в селі Новострільцівка. Життєвий шлях Олега — приклад справжнього патріотизму, сили духу й відданості Батьківщині.

У листопаді 2020 року, коли більшість його ровесників шукали себе у мирному житті, хлопець прийняв рішення стати на захист держави.

Службу розпочав у 199-му навчальному центрі, згодом — на 37-му Загальновійськовому полігоні. Це був лише початок великої дороги. З травня 2021 року він уже повноцінно служив у лавах Збройних Сил України, а у жовтні 2023 року став молодшим сержантом.

У складі 77-ї окремої десантно-штурмової бригади Олег воював на передовій — там, де найнебезпечніше, але найпотрібніше. Із 11 листопада по 3 грудня 2024 року виконував бойові завдання у Новоселівському на Луганщині. Саме тут, 3 грудня, під час атаки з ворожого дрона, отримав поранення. Але навіть це не зламало його волі.

Попри всі труднощі фронту, Олег знайшов сили повернутись до своєї великої пристрасті — футболу. Із літа 2024 року він виступає за житомирський аматорський клуб «Кристал», що змагається в Житомирській медійній футбольній лізі (ZhFL). Команда двічі здобула бронзу — в осінньому та зимовому кубках, і в цьому є частка заслуг і Олега.

Для нього футбол — це не просто гра. Це спосіб зберегти внутрішню рівновагу, вивільнити емоції, зарядитись енергією та відчути себе частиною чогось мирного і життєствердного. На полі, так само як і на полі бою, він викладається на всі сто.

_________________________________________________________________________________________________
Громада у соцмережах: