Логотип

Широківська сільська військова адміністрація

Луганська область, Щастинський район

24.02.2025 16:30 17

Зустріч із дружиною в лікарні, куди я потрапив після поранення, нагадує фінальну сцену з фільму «Міцний горішок», але в українській інтерпретації, – лисичанин Ростислав, воїн 14-ої ОМБр

bdb03320-c5a0-404f-ab01-8b2609d96a9c.jpg

«Вона вривається до мене в палату, а там сиджу я, на каталці, скривавлений і з цигаркою. А після обіймів пролунала моя фраза: «Привіт, дружино!» У цю мить відчув полегшення – ми знову разом, а значить все буде добре», – розповідає про зустріч з коханою після місяців розлуки Ростислав, воїн 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Своєму спасінню боєць завдячує командирові. Одного разу Ростислав врятував його після поранення, тепер командир повернув «борг честі». Цей приклад братерської взаємовиручки.

Воїн пригадує: «Його поранило – я його вивозив, мене поранило – він мене вивозив. Тож, коли я повернувся у стрій, то спочатку потиснув йому руку і сказав – 1:1».

Ростислав – уродженець Лисичанська. Хлопцеві всього 22 роки, три з них минули на військовій службі. За цей час йому довелося пережити чимало. Воїн жартома порівнює себе з котом, мовляв, в калейдоскопі бойових історій розгубив вісім життів. Тепер, з дев’ятим, буде уважнішим.

Тривалий час Ростислав займався підвезенням побратимам усього необхідного, а також евакуацією поранених. Пригадує, що завжди намагався виконати свій максимум – доставити продукти, боєприпаси та інші речі прямо на позиції.

«Вороги завжди скаженіють у прагненні знищити будь-яку машину постачання – здається, по мені «утюжили» всім: летіла арта, вибухали КАБи. Але мої хлопці знали – якщо я їду, то сто відсотків заберу поранених і щось привезу. Так тривало майже два роки», – згадує він.

Кожна з бойових історій Ростислава – це гарт характеру молодого воїна. Він добре пам’ятає, як вороги вдерлися на рідну Луганщину в 2014-му, як рятував маму з палаючого Лисичанська в 2022-му, як щохвилинні удари ворожої артилерії рівняли закарбовані в дитячих спогадах місця…

Надто дорогою ціною коштувало йому знайомство з «русскім міром».

Тому, сьогодні Ростислав бореться, щоб вберегти від нього найрідніших. А близькі воїна моляться, щоб вберегти свого Захисника. Може тому з ним і трапляються ці дива на полі бою?

У бригаді Ростислава є свій варіант відповіді на це питання: «Бій хоробрих любить». Нині це гасло воїнів з 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого

Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine

_________________________________________________________________________________________________
Громада у соцмережах: