Широківська сільська військова адміністрація

Домашнє насильство – це проблема, яка торкається багатьох людей, незалежно від статі, віку, соціального статусу чи національності. Проте навколо цього явища існує багато міфів і стереотипів, які заважають ефективно вирішувати проблему та надавати допомогу постраждалим. Давайте розглянемо найпоширеніші міфи про домашнє насильство та спробуємо їх розвінчати.

Міф 1: Насильство відбувається лише у неблагополучних сім’ях.

Насправді домашнє насильство може траплятися у будь-якій сім’ї, незалежно від рівня доходів, освіти чи соціального статусу. Ззовні успішна родина може приховувати насильство за закритими дверима. Це явище не обирає жертву за зовнішніми ознаками.

Міф 2: Постраждалі самі провокують насильство.

Часто можна почути звинувачення на адресу жертви: "Вона сама винна", "Не треба було його дратувати". Насправді, відповідальність за насильство завжди лежить на агресорові. Жодні дії чи слова постраждалого не можуть виправдати насильства.

Міф 3: Якщо насильство трапляється, жертва повинна просто піти.

Залишити агресора – це не завжди легке рішення. Постраждалі часто стикаються зі страхом, браком фінансових ресурсів, загрозами або навіть відсутністю підтримки з боку близьких. Також вони можуть відчувати емоційну залежність або сподіватися, що ситуація зміниться.

Міф 4: Насильство – це лише фізичний вплив.

Домашнє насильство може бути не лише фізичним, але й психологічним, сексуальним, економічним чи навіть цифровим (наприклад, контроль через соціальні мережі чи мобільні додатки). Кожен із цих видів може мати руйнівні наслідки для жертви.

Міф 5: Домашнє насильство – це "сімейна справа."

Цей міф часто використовується для того, щоб уникнути відповідальності чи втручання. Але домашнє насильство – це порушення прав людини, яке має суспільне значення. У багатьох країнах, включаючи Україну, воно є злочином, і суспільство повинно підтримувати постраждалих.

Міф 6: Чоловіки не можуть бути жертвами насильства.

Домашнє насильство найчастіше асоціюється з жінками, але чоловіки також можуть страждати від нього. Суспільні стереотипи та сором часто заважають чоловікам говорити про свій досвід та звертатися по допомогу.

Міф 7: Якщо агресор вибачається, значить він зміниться.

Після випадків насильства агресори часто обіцяють, що більше цього не повториться. Проте без роботи з психологом чи спеціалістом зміни зазвичай не відбуваються. Обіцянки без дій – це лише частина циклу насильства.

Чому важливо розвінчувати міфи?

Міфи про домашнє насильство створюють бар’єри для постраждалих, які бояться звертатися по допомогу через осуд чи недовіру. Вони також сприяють виправданню дій агресорів і знижують ефективність роботи з профілактикою насильства.

_________________________________________________________________________________________________
Громада у соцмережах: