Широківська сільська військова адміністрація

Сьогодні проблема гендерно зумовленого насильства може здаватися менш помітною на тлі інших, які є наслідками збройної агресії рф.  Однак, під час війни кількість випадків домашнього насильства значно зростає:у 2023 році Національна поліція України зареєструвала понад 291 тисячу фактів домашнього насильства, що на 20% більше, ніж у 2022 році. Кількість кримінальних правопорушень зросла на 80% (з 1498 до 2701), а адміністративних — на 36%. За перші два місяці 2024 року зареєстровано на 56% більше кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, та на 21% більше адміністративних, порівняно з 2023 роком.

Масштаби проблеми спонукають нас знову привертати увагу громадян до необхідності вміти розпізнавати та належно реагувати на випадки домашнього насильства. Тяжкі злочини можна і треба попереджати вчасним реагуванням!

Перш за все – обізнаність.

– Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь:

(Закон України Про запобігання та протидію домашньому насильству. Стаття  126-1 Кримінального кодексу України про домашнє насильство)

– Всі громадяни України мають розуміти, що домашнє насильство – це злочин, і на випадки домашнього насильства мають реагувати свідки і правоохоронні органи. Дім має бути найбезпечнішим місцем для кожної людини, тим більше – коли йдеться про дітей. А в часи викликів великої війни, коли зовнішня небезпека не піддається контролю, значущість безпеки близького оточення стає критично важливою.

– Кожен має знати алгоритм дій в разі вчинення домашнього насильства. Якщо ви чуєте/бачите сварку або бійку, ви маєте зателефонувати в поліцію, дочекатися приїзду правоохоронців і простежте, щоб був складений протокол на місці подій. Обов’язково зазначте при зверненні в поліцію, якщо поблизу перебувають діти. Навіть якщо кривдять не дитину – вона беззаперечно є постраждалою, якщо змушена спостерігати насильство над близькою людиною.

*На жаль, досі буває так, що поліція не складає протокол, якщо постраждала особа відмовляється свідчити проти кривдника.  Якщо ви є свідком – наполягайте. Бездіяльність правоохоронних органів може призвести до трагічних наслідків.

– Будьте готові надати прихисток людині, яка втікає від того, хто кривдить. Якщо це небезпечно – спершу убезпечте себе і викликайте поліцію.

– Майте телефонні контакти і адреси установ, які надають тимчасових прихисток постраждалим від домашнього насильства. Обов’язково майте контакти правозахисних організацій, фахівців, у яких ви можете проконсультуватись в разі, якщо комусь потрібна допомога, а ви не певні, як треба діяти.

Якщо йдеться про випадки, де є ознаки домашнього насильства, але ви не маєте підстав викликати поліцію, алгоритм дій наступний:

Спостереження.

– Необхідно уважно стежити за фізичним станом людини, звертаючи увагу на можливі ознаки фізичного насильства, такі як синці чи подряпини.

– Також важливо спостерігати за психоемоційним станом, адже люди, які страждають від домашнього насильства, часто перебувають у стані тривожності, яка може проявлятися як нервове збудження, пригніченість, уникання контактів з сусідами, колегами, тощо.

– Люди, які піддаються домашньому насильству, часто відчувають безпорадність і сором, тому не завжди вчасно звертаються по допомогу.

Розмова.

– Важливо правильно почати розмову, коли ви будете мати декілька хвилин наодинці: поцікавтесь, як в людини справи. Скажіть, що помітили зміни (в поведінці, зовнішньому вигляді, соціальному функціонуванні родини, тощо), і що ви готові допомогти, якщо в тому є необхідність.

– Не наполягайте, навіть якщо ви маєте всі підстави думати, що людина піддається насильству в сім’ї. Якщо це дійсно так – ви тим більше маєте демонструвати виключно здорову поведінку і поважати право людини на приватність. В разі, якщо людина все спростовує, почувається ніяково, і ви бачите, що вона або він хочуть швидше вас позбутися, скажіть, що вам шкода, якщо ви змусили людину почуватись незручно. Запевніть, що в будь-якому разі ви – поруч.

– Якщо людина не уникає розмови і приймає вашу увагу, створіть безпечний простір: більше слухайте, ніж говоріть, щоб людина відчула себе цінною та зрозумілою. Уникайте будь-яких оціночних  суджень та власних емоційних реакцій щодо кривдника, інших членів родини та постраждалої особи. Відносьтесь з повагою до чужого приватного життя. Оцінки або наші емоційні реакції можуть викликати відчуття сорому, невідповідності «соціально прийнятим стандартам» та бажання уникнути уваги (і допомоги!) у будь кого, тим більше, коли йдеться про постраждалу людину.

– Якщо в ході розмови ви з’ясували, що людина піддається насильству, запропонуйте їй більше дізнатися про її права і способи правового захисту. Надайте цю пам’ятку і контакти правозахисних організацій в районі вашого проживання. Будьте готові підтримати її в разі, якщо їй знадобляться ваші свідчення для правоохоронних органів чи прихисток (або допоможіть знайти відповідні організації).
Фізичне насильство – не тільки побиття. Стусани, укуси, хватання за шию, інші частини тіла, ляпаси тощо.

Психологічне насильство – емоційний тиск, образи, приниження, крики, залякування; шантаж, переслідування – фізичне, в соцмережах, у колах спілкування постраждалої особи;   суцільний контроль або ізолювання постраждалої особи від інших; ігнорування емоційних, фізіологічних потреб.

Сексуальне насильство – будь які  небажані дії сексуального характеру не пов’язані з проникненням в тіло людини (приниження, або примус постійно бути «сексуальною/ним»,  чи покарання за сексуальність, привабливість, тощо).  Зґвалтування – це окремий злочин – будь-який секс (проникнення в тіло людини), якщо людина не давала на це згоду. Примус до сексу без згоди від одного з подружжя або статевого партнера/ки є зґвалтуванням.

Економічне насильство – контроль витрат, контроль доступу до фінансових ресурсів, заборона фінансової незалежності, позбавлення доступу до їжі, одягу або власного майна постраждалої особи, тощо.

Алгоритми дій у випадках домашнього насильства: корисні посилання

– Якщо ви постраждали від домашнього насильства або стали його свідком: https://www.kmu.gov.ua/news/yakshcho-vy-postrazhdaly-vid-domashnoho-nasylstva-abo-staly-ioho-svidkom-telefonuite-na-hariachu-liniiu-15-4

– Як має діяти поліція під час реагування на домашнє насильство: https://rozirvykolo.org/korysni-materialy/sho-ma-zrobiti-polifiya-pid-has-reagvannya-na-domachn-nasilstvo

– Як має діяти заклад охорони здоров’я у разі виявлення домашнього насильства та які права постраждалого пацієнта: https://kras.pmsd.org.ua/porady-likarya/algorytm-dij-pry-domashnomu-nasyllyu-ta-diyi-medychnyh-pratsivnykiv/

– Які першочергові дії педагогів щодо виявлення та запобігання домашньому насильству: https://naurok.com.ua/post/algoritm-diy-pedagogiv-schodo-viyavlennya-ta-zapobigannya-domashnomu-nasilstvu

Проєкт реалізується у партнерстві з Norwegian People`s Aid та за підтримки муніципалітету Вестланд (Норвегія).

_________________________________________________________________________________________________
Громада у соцмережах: