28.05.2024 13:20
Із французького легіону до ЗСУ. Випускник Луганського військового ліцею під час звільнення Херсона дістав поранення, та прагне стати у стрій
Військовослужбовець Павло з позивним «Капрал» юність провів на Луганщині. Закінчив Луганський військовий ліцей з посиленою фізичною підготовкою, проте здійснити мрію та стати десантником в Україні не судилося — у виш не взяли, бо не підійшов за зростом. Натомість його мотивацію оцінили у Франції, у тамтешньому легіоні він провів п'ять років.
Коли йому було 12 років, Павло з мамою переїхали з Миколаївської області на Луганщину. Стати військовим мріяв з дитинства.
«До речі, в АТО мене не взяли. Приходив у військкомат перед тим, як виїхати за кордон. Тоді я вже жив у Києві. Коли почули, що хочу у військо, провели без черги. Утім, мені відмовили через луганську прописку», - згадує він.
Це було взимку 2015-го, того ж року він вирушив до Франції, де приєднався до іноземного легіону. Там чоловік вдосконалював свої військові здібності за стандартами НАТО.
Повернувшись в Україну, почав займатися сільським господарством, був помічником керівника одного з агропідприємств в Чернігівській області.
«26 лютого 2022 року пішов записуватися до місцевої тероборони. Там взяли мій номер телефону, сказали: «зброї немає, чекайте – вас покличуть», – розповідає він про початок повномасштабного вторгнення.
Чекати чоловік не став, зв'язався з друзями в Києві — ті покликали до себе в добровольче формування. По дорозі потрапив під обстріл російської БМП. Військові рф зупинили автівку, перевірили, але пропустили далі. В цей час тою дорогою прямувала військова техніка — російська колона з пів сотні машин.
Від'їхавши на безпечну відстань, хлопець знайшов зв'язок і передав координати. Ту техніку ЗСУ розбили.
Трохи пізніше зрозумів, що далі прийдеться добиратися пішки.
1 березня 2022 року Павло приєднався до добровольчого батальйону в столиці: з побратимами будували укріплення, пильнували ДРГ. У червні 2022 року чоловік у складі зведеної роти вирушив на схід.
Згодом відділення, в якому служив «Капрал», перевели в Одеську бригаду. Зі сходу вони вирушили на південь – на Херсонський напрямок.
Під час одного зі штурмів лісосмуги військовослужбовець отримав поранення — уламок від міни 152-го калібру поцілив у ногу. Це було у вересні 2022 року, тоді «Капрал» був у складі взводу 28-ї бригади.
Після бою були втрати: поранені та загиблі. «Капрал» очолював взвод, пригадує, як евакуюватися з поля бою легкопоранені допомагали важким. Сам він, спираючись на держак, подолав три з половиною кілометри.
Українських військових евакуювали до Миколаєва, «трьохсотих» ушпиталили у місцеву лікарню. Як зазначає «Капрал», його поранення виявилося важким, оскільки уламок влучив у сідничний нерв.
Реабілітація затягнулася на чотири місяці. Зараз військовий відновлює фізичну форму і наполягає на тому, щоб повернутися в стрій.
Після перемоги Павло мріє жити та працювати в Києві. В аграрний сектор повертатися не планує, натомість розглядає державну службу.
Стверджує, що війна його змінила, особливо це помітно у ставленні до життя. Коли воно під постійною загрозою, то все інше видається дріб'язковим.
